"Права свої знаю, обов’язки не забуваю

У бібліотеці година духовності "Блаженний Любомир Гузар - моральний авторитет нації"

26лютого - 90 років із дня народження Любомира Гузара (1933-2017) церковного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви, громадського діяча, богослова. Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і Вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ.

"Віктор Матюк – визначний галицький духівник і композитор" 

до170 річчя від дня народження

18.02.1852 – у с. Тудорковичі на Львівщині в сім’ї дяка народився Віктор Матюк, священник УГКЦ (1882), композитор, хоровий диригент, фольклорист. Закінчив Львівську та Перемишльську гімназії, Львівську духовну семінарію (1875-1879). У Львові одночасно приватно здобував музичну освіту в П. Бажанського, І. Гуневича, о. І. Лаврівського, о. М. Вербицького та як вільний слухач відвідував заняття на медичному факультеті Львівського університету.

 Вже в гімназії та семінарії керував хором і почав писати пісні; у сьомому класі гімназії написав музику до вірша о. Маркіяна Шашкевича «Цвітка дрібная» («Веснівка»), яка вважається перлиною української вокальної спадщини. Душпастирював у селах Галичини, а з 1889 у с. Карів на Сокальщині, активно провадив просвітницьку працю, у селах закладав осередки «Просвіти», організував будівництво читальні у Карові, а ще безкоштовно лікував хворих, обстоював інтереси громади у судах, регулярно жертвував власні кошти на народну справу. 

Займався збиранням фольклору і в цій царині співпрацював з І. Франком. – український композитор, священик, хоровий диригент, педагог, музичний фольклорист. Навчався в дяко-учительській школі в Перемишлі, а також у Львівській духовній семінарії. Спадкоємець традицій перемишльської композиторської школи, учень.

В. Матюк добре знався на українському мистецтві, зокрема на фольклорі та церковній музиці. Він є автором підручника з основ теорії музики (1882) та нарису з гармонії та композиції (1906). Ним укладено «Співаник церковний для шкіл народних» (1911), основу якого становить українська церковна музика.

Як композитор, В. Матюк найбільше відзначився в жанрі солоспіву, створивши майже 50 пісень, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича й А. Міцкевича. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики, однією з перших її виконавиць була С. Крушельницька.

Важливе місце у композиторській творчості В. Матюка посідали й вокально-хорові твори, серед яких кантата «До весни» (для хору з оркестром), «До руської пісні», «Чом так скрито», «Крилець», «Під осінь», «Болеслав Кривоустий під Галичем», «Веснівка» (на слова М. Шашкевича), кантата «Гамалія» (на слова Т. Шевченка, для хору з соло баса), «Заповіт» (на текст Т. Шевченка).

Завдяки В. Матюкові світ побачили видання, у яких було зібрано твори галицьких композиторів М. Вербицького, І. Лаврівського, С. Воробкевича, а також його твори. Ці збірки виходили під назвами «Боян» (1886 р.), «Співаник церковний для шкіл народних», «Пісні церковні різних авторів і народних мотивів, оброблених для жіночого хору В. Матюком» (1894 р.). Згодом у Перемишлі вийшли три збірки церковних народних пісень, упорядником яких був В. Матюк.

Також підтримував зв’язки з М. Лисенком, О. Маковеєм, О. Партицьким, С. Людкевичем, О. Мишугою, митрополитом А. Шептицьким та іншими національними діячами. Створений ним парафіяльний хор у Карові прославився на всю Галичину. Автор вокально-хорових творів, кантат, мелодрам, оперет, колядок, щедрівок, веснянок, створених з творчим використанням українського пісенного мелосу. Зокрема І. Франко відзначив, що музика композитора «належить до найкращих оздоб української народної сцени». Власним коштом видав у Лейпцігу першу в Галичині музичну граматику для дітей. Зібрав та упорядкував твори о. М. Вербицького, о. І. Лаврівського, о. С. Воробкевича і разом з власною музикою видав збірником-співаником для чоловічого хору «Боян» (1884). Укладач «Руського співаника для шкіл народних» (1886), автор підручника з музичної грамоти «Малий катехизм музики» (1882), підручника з елементарної теорії музики (1892), «Короткого начерку з гармонії і композиції» (1906), численних статей у періодичних виданнях на теми української музики та проблем музичної освіти, упорядник трьох збірок церковних народних пісень. Помер у с. Карів на Львівщині 8.04.1912.  

Кардинал Йосип Сліпий 

17 лютого виповнюється 130 років з дня народження видатного церковного діяча, глави УГКЦ Йосифа Сліпого.

Йосиф Сліпий (1892-1984) – одна з легендарних постатей української історії ХХ століття. Керманич Української греко-католицької церкви, духовний батько багатьох тисяч вірян. Суворий воїн духу, будитель у Франковому розумінні сенсу цього слова і невтомний трудівник. Вісімнадцять років він провів у радянських таборах і тюрмах. Його 92-річне життя – це героїчна сага і «житіє» святого водночас. У ньому до пароксизму переплелися християнський аскетизм і упокорення, і мир з його викликами та болями. Він – один із живих ланцюгів духовності, адже його наставником був Андрей Шептицький, а наступником – Любомир Гузар. Його духовна спадщина і настанови актуальні для нас і сьогодні.

Щороку 27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту за рішенням Генасамблеї ООН від 1 листопада 2005 року .

Матеріали свідчать про про криваві роки Другої світової війни, про смертний вирок, винесений єврейському народові, про людей усіх національностей, котрі стали жертвами фашизму тільки тому, що любили свій народ і боролися за його свободу.

Україна на державному рівні вшановує жертв цієї жахливої трагедії з 2012 року. Доки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших національностей, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, в роки другої світової війни.

Початок Голокосту в Європі пов'язують з Бабиним Яром - місцем масових розстрілів на Україні. Бабин Яр був величезною братською могилою, де загинуло понад сто тисяч осіб - військовополонених, євреїв, циган, підпільників, моряків Пінської військової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників... Всіх, хто вважався «ворогом Третього рейху».

В ті часи понад півтора мільйона українських євреїв було знищено нацистами. Було втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня є вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення геноциду і злочинів проти людяності.

 

"Права свої знаю, обов’язки не забуваю

У бібліотеці відбувся брейн – ринг гра інтелектуалів "Права свої знаю, обов’язки не забуваю» до Міжнародного дня захисту дітей.

ЗАСІДАННЯ ГУРТКА "КРЕАТИВ"

Мова - найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію.

Для кожного народу Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

У бібліотеці учні з цікавістю допомоги виготовити лепбук "Стежками багатцтва рідної мови" і всі впевнилися в тому, що ми одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Наша мова - одна з найдревніших і найбагатших серед тисяч мов світу. За милозвучністю вона посідає третє місце у світі після французької та іранської. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. І сьогоднішнє свято ми присвячуємо нашій рідній українській мові.

#Рідна_мова

https://www.facebook.com/bibliotekashpykolosy?

#День_вишиванки

20 травня День Вишиванки

Вишиванка – це особлива національна традиція українців. А сам День вишиванки – хоч поки ще й не офіційне свято – покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Тож нехай це свято зітре кордони й об’єднає українців по всьому світу!

відвідувачі гуртка Креатив допомагають бібліотекареві створити летбук "Вишиванка -символ єднання"

ІГОР БІЛОЗІР – ГОЛОС УКРАЇНСЬКОЇ ЕСТРАДИ 🎶🎤

 Біографія

📍 Дата народження: 24 березня 1955 року, Радехів, Львівська область

📍 Освіта: Львівська консерваторія (зараз – Львівська національна музична академія ім. Лисенка)
📍 Професія: композитор, співак, керівник вокально-інструментального ансамблю «Ватра

 Творчість та внесок

🎵 Засновник популярного гурту «Ватра»
🎵 Автор хітів, що стали народними:

• «Пшеничне перевесло»

• «Світлиця»

• «Джерело»

• «Ніби вчора»

• «Коханий»
  🎵 Його музика відроджувала українську пісенну традицію в 1980-90-х

 Український дух у музиці

🎶 Пісні Білозіра – це:
✅ Українська автентика
✅ Народні мотиви
✅ Ліричні тексти про кохання, Батьківщину та природу

Трагічна загибель

⚫ 22 травня 2000 року – Ігор Білозір загинув після конфлікту у львівському кафе, спровокованого виконанням українських пісень.
⚫ Його смерть стала резонансною подією, що показала загрозу русифікації культури.

 Пам’ять про композитора

🕊 Вулиця у Львові названа на його честь
🕊 Щороку відбуваються вечори пам’яті та концерти
🕊 Пісні Білозіра продовжують жити серед українців

 💛💙 Ігор Білозір – символ української пісенної культури

🎶 Його музика і досі надихає нові покоління